"Крокуємо по доріжці здоров'я"

Найголовнішим завданням щзакладу дошкільної освіти у літній оздоровчий період - є загартування та зміцнення здоров'я вихованців.

У літній оздоровчий період малюки нашого закладу мають змогу набратися сил, підвищити  опірність організму; бути завжди бадьорими та веселими.

Адміністрація закладу забезпечила всі умови задля комфортного перебування дітей улітку .

Ігрові майданчики оснащені найсучаснішим ігровим обладнанням, захисними парасолями від сонця, що в свою чергу забезпечує умови для постійного перебування вихованців на повітрі.

Доріжка здоров'я є найпершим елементом профілактики плоскоступості, її наповнення урізноманітнене тільки природними екологічними матеріалами: фасоль, щебінь, каштани, стружка, ракушки, та інше.

Загартування водою це дуже весело та корисно

Результативність діяльності

Найулюбленіше місце вихованців - пісочниця. 

Місце де можна втілити свої мрії та фантазії.

                     Результати моніторингу якості освіти

 Аналіз моніторингових досліджень знань, умінь та навичок дітей

ДНЗ № 100 «Гармонія», за освітніми лініями

Базового компоненту дошкільної освіти, через реалізацію завдань комплексної освітньої програми «Дитина в дошкільні роки»

на початок навчального 2017 – 2018 року (вересень) місяць.

   Відповідно до річного плану роботи ДНЗ на 2017-2018 навчальний рік, згідно з нормативно - правовими документами, а саме: Закону України «Про дошкільну освіту», постановою Кабміну від 14.12.2011 №1283 "Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти", наказу по ДНЗ «Про проведення в дошкільному навчальному закладі моніторингу оцінювання рівня знань, умінь та навичок дітей», було проведено педагогічну діагностику рівня компетентності дітей 3-4 р.ж. «Чомусики» та дітей 5-6 р.ж. «Розумнички».

                        Завданням моніторингового дослідження було: визначення стартових можливостей дошкільників, дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та комплексної освітньої програми «Дитина в дошкільні роки», визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ, надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

 З метою проведення цілеспрямованого  і повного педагогічного обстеження рівня знань, умінь та навичок  дошкільниками відповідно БКДО педагоги оцінювали досягнення дітей кожної вікової групи за критеріями всіх семи освітніх ліній.

 Для кожної вікової групи ці критерії свої, і добиралися вони з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з освітніми лініями БКДО, оскільки розвиток дитини - це цілісний процес, який відбувається в усіх освітніх лініях, і він не може розглядатися ізольовано від жодної з них.

Педагогічна діагностика дітей проводилася під час звичайних для них видів діяльності: занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів.

                       На період проведення моніторингового дослідження дошкільний заклад відвідувало 33 дитини, діагностовано 28 дітей, що складає 85%.

Узагальнені показники засвоєння знань дітьми

За результатами проведених діагностичних зрізів згідно компетентностей дітей дошкільного віку, можна зробити висновок:

Освітня лінія «Особистість дитини» зміст якої висвітлює сутність і специфіку фізичного становлення особистості, вікову динаміку, завдання розвитку та особливості організації життєдіяльності дитини.

Лінія фізичного розвитку реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

            Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика сформованості ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку за критеріями та показниками, використано такий комплекс методів, як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

                     У результаті діагностики було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності (50 %) та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших. Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), що характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.

                   Підтвердженням зазначеного вище є отримані під час дослідження результати дітей 3-4 р.ж. у яких сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я. У 4 % дытей 3-6 р.ж. зовсім не сформоване значення здоров’я для повноцінної життєдіяльності.

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

         Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» – розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена однією з перших серед інших, адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

                   З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що 50 % дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні та взаємодії з дітьми, чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 50 % дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку. Майже половина дітей ініціюють дружні стосунки з тими, кому симпатизують, а деякі діти зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

        Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.

        Згідно з результатами спостереження, старші дошкільники (100 %) обізнані з природним середовищем, мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Діти сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

                 У дітей 3-4 р.ж. розвинені сенсорні вміння виділяти, розрізняти та називати властивості предметів і матеріалів, які сприймаються різними аналізаторами, вміють порівнювати об’єкти за однією з контрастних ознак, установлювати подібність (31%), однак 6% дітей не мають уявлення про властивості, ознаки та стан об’єктів неживої природи.

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

       Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного віку.

       За результатами тестування, 75 % дітей 5-6 р.ж.  виявили потяг до діяльності естетичного спрямування в різних його видах. Це природньо, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами цієї вікової групи.

        Пізнавальний інтерес до мистецтва, за результатами моніторингу, виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, виявилось домінуючим (75 %).

         Схильність до збагачення власного досвіду духовними цінностями мистецьких творів, виховуючи в собі риси улюблених персонажів, було виявлено у 17 % вихованців.

      Діти 3-4р.ж. уміють зафарбовувати зображення, охоче спілкуються з приводу зображеного, самостійно створюють умови для вибору змісту зображення, матеріалу і способів, потребу в досягнені результату (25%).

     Однак, доречно зазначити те, що діти не розрізняють жанри образотворчого мистецтва, не упізнають знайомі ілюстрації  дитячих художників, тощо.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

  Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та співвідношення предметів, об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення

         Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною та класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками, виявлено 49 % дітей в цілому по групах.

  Виявлено 9 % дітей 5-6 р.ж з частковою наявністю сформованих компетентностей розв’язування елементарних математичних задач з використанням умовно-символічних зображень. При цьому, діти демонструють не сформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень

             Вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей, дітям 5-6р.ж слід більше уваги приділяти розвитку критичного мислення, інтелектуального мислення, продовжувати розвивати сенсорні здібності.

           З дітьми 3-4р.ж. варто більше приділяти визначенню однаковісті сукупностей об’єктів, знаходити об’єкти, які відрізняються від інших об’єктів у групі, правильно вживати порядкові числівники.

                                            Освітня лінія «Мовлення дитини»

           Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічного людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.

           Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей. 

            Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.

             У результаті дослідження виявлено 37 % дошкільників, (3-4р.ж), які володіють фонематичним складом мовлення. При цьому, 44 % (3-4р.ж) вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови, а 19 % дітей (3-4р.ж) лише частково використовують інтонаційні засоби виразності. 

             Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків, то лише 14% дошкільників (5-6р.ж) здійснюють його аналіз. Це є свідченням не повної готовності до навчання грамоти .

           У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, умінням ініціювати, підтримувати розпочату розмову (14 %) та усвідомлення української мови державною (40 %).

            Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. Практично 40 % дітей (5-6р.ж) вживають слова різної складності, із конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти.

           Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника. Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 40% дітей.

       Ураховуючи зазначене вище, вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, урізноманітненні та зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у комплексній освітній програмі та новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

Освітня лінія «Гра дитини»

           Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності, формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, оцінюванню себе й інших, спонукає до обміну думками, заохочує до імпровізації.

         Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

         У підтвердження цьому є наступні дані: майже 33% (3-4, 5-6р.ж) дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок.

          Поряд із цим, практично четверта частина вихованців (44 %) лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми та частково дотримуються ігрового партнерства, поведінки, етикету спілкування (37%).

           Діти розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а деякі лише частково підтримують та вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності.

           Під час проведення моніторингового дослідження виявлено той факт, що діти сприймають іграшки як образ предмету реального світу, хоча 34 % (5-6р.ж) та 44% (3-4р.ж) дошкільнят лише частково дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок

            Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності – навчальної, трудової та спілкування.

          Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань комплексної освітньої програми «Дитина в дошкільні роки» та Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки:

1.      Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, найбільш сформованою є лінія «Гра дитини».  Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку.

2.Спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання, уміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків.

        4. Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах  старшого дошкільного віку показав, що багато дошкільників  мають мовленнєві вади, мало оволодівають вимовою всіх звуків рідної мови та звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, не володіють навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення, що може стати в подальшому причиною погіршення навчання в школі.

        5. Діти 3-4р.ж. під час проведення комплексної оцінки знань, умінь та навичок з освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» не змогли визначити однаковість сукупностей об’єктів, слабо знаходили об’єкти, які відрізнялись від інших об’єктів   у групі, не конкретизували знання та уявлення про частини доби, не розуміли, що форма, величина, колір є ознаками об’єктів.

       6. Педагогам дошкільних груп 3-4 та 5-6р.ж. під час реалізації завдань освітньої лінії «Дитина в соціумі» варто забезпечувати організацію життєвих та ігрових розвивальних ситуацій, що будуть забезпечувати дітям можливість привласнювати досвід поведінки і доброзичливого ставлення до однолітків, добирати ігри – медитації, хороводні, театралізовані ігри для розвитку емоційної чуйності та радості спілкування з однолітками, організовувати розвивальні практичні та ігрові ситуації спільної діяльності, які будуть забезпечувати накопичення особистого досвіду культури поведінки і співробітництва в парі або невеликій підгрупі.

      7. Для повноцінної реалізації освітньої лінії «Особистість дитини» педагогам дітей 5-6 р.ж слід більше уваги приділяти залученню дітей до ігор-експериментів та ігор-подорожей, пов’язаних з особистою гігієною, режимом дня, здоровим способом життя, проводити індивідуальні та підгрупові бесіди з дітьми, обов’язково з опорою на вітагенний досвід дошкільників, більше використовувати дидактичні ігри «Мій організм», «Здорові зуби», «Режим дня», «Вуха мити чи не мити», «Очі», «Вітаміни», тощо. 

Висновок

                   Взявши до уваги результати моніторингового дослідження знань, умінь та навичок дітей дошкільного віку та з метою покращення якості освітнього процесу, педагогам дошкільного закладу слід продовжувати створювати оптимальні умови для соціально-особистісного розвитку дошкільників шляхом ефективної взаємодії дітей, педагогів та батьків.

Звіт за результатами діагностики з фізичного виховання за вересень 2017н.р

Індивідуальної роботи з фізичного виховання потребують діти, чий рівень за показниками був нижче середнього, а саме:

У дітей молодшого віку на початок року запас рухливих навичок є невеликим. З діагностики рухливих якостей основних видів руху 59% дітей мають низький рівень з бігу. У 88%дітей низький рівень з метання. Зі стрибків 59% дітей мають низький рівень з бігу. На протязі року треба відпрацьовувати кидання, ловіння, повільний біг, стрибання по м’якій доріжці на двох ногах через струмочки; через кубики, камінці.

         Діти середньо-старшого віку мають низький рівень з бігу 13%дітей, 40%дітей на низькому рівні з метання. І 20%дітей на низькому рівні зі стрибків.

Задачі у подальшій роботі вправляти дітей з бігу: з різними положеннями ступні (на носках), ніг (високо піднімаючи коліна), широким кроком; у колоні парами, у різних напрямках: по колу, у колоні змійкою, між предметами. З максимальною швидкістю на 10м. Вчити дітей стрибкам на правій,лівій нозі; з ноги на ногу; на двох ногах із поворотами навколо себе на 90 градусів; в довжину з місця;; з висоти; із короткою скакалкою. Вчити відбивати м’яч об підлогу правою, лівою рукою, кидання торбинки з піском в горизонтальну ціль, у вертикальну.

         На початку року в практику діагностики було взято комплексний тест О.Аксьонової «Сила духу».  Обстежено 9дітей молодшого віку і 11дітей старшого віку.

Дітям вперше я проводила проби:

1.      «Сила духу»–визначення міцності легенів дитини.

2.    Проба Ромберга–визначення функціонального стану нервової системи дитини.

3.    Вправа Бурпи–визначення рівня силової витривалості організму дитини.

4.    «Гнучкі плечі»–визначення рівня розвитку гнучкості (рухомості) плечових суглобів.

Старший вік

Молодший вік

Комплексний тест «Сила духу» проводиться двічі на рік: жовтень і квітень-травень. За результатами двох тестів визначається динаміка індивідуальних результатів у відсотках. Крім того здійснюється підрахунок індексу здоров’я. Це–відношення днів, які дитина хворіла, до загальної кількості днів, упродовж яких здійснюється моніторинг